Мовчав, а прокидаєшся від крику,<br />
бо сни досвітні – рани ножові.<br />
На тілі – сироти старого віку.

Ми – сироти, і нам немає ліку.<br />
Малі й великі, мертві і живі.

А ти, що не довчився у предтеч,<br />
падеш тоді, коли "прийшла вже карта"<br />
і над душею кожен день як меч.

Сьогодні – порожнеча колотнеч,<br />
а завтра те, що й вимовлять не варто.