Ми на камінь поклали мечі...
Ми на камінь поклали мечі...
Ми на камінь поклали мечі<br /> і в ріці наших коней купали,<br /> а чужинці прийшли уночі<br /> і на березі табором стали.
Ми ховались у хвилях сумних,<br /> перша сотня голодного війська.<br /> Ми шукали старий оберіг,<br /> нас шукала зневага чужинська.
Виглядали дружину з імли,<br /> а діждали чужої навали.<br /> Ми не винні, що зайди прийшли<br /> і на березі табором стали.
Ми не ждали хвали чи хули<br /> і погибелі злої сьогодні –<br /> не по славу чужинці прийшли,<br /> а по голови першої сотні.
Ми на камінь поклали щити<br /> і в ріці своїх коней купали.<br /> Нам сьогодні отут полягти.<br /> Ми сьогодні чужинців не ждали.
Притулилась до неба вода,<br /> в небесах наших коней гойдає...<br /> І з'явилась лисиця руда<br /> з-поміж хмар на північному краї.