Мати
Мати
Роби й роби. Затерпла спина.<br /> І вже не чую рук.<br /> О боже мій! Чи я спочину<br /> Від тих незмірних мук?<br /> Прийде осіння нічка…<br /> Настала ніч, усякий ліг,<br /> Заснула вся родина,<br /> А мати, знай, валиться з ніг:<br /> Не спить чогось дитина…<br /> Роби й роби. Затерпла спина,<br /> І вже не чую рук.<br /> О боже мій! Чи я спочину<br /> Від тих незмірних мук?<br /> Прийде свята неділя…<br /> Прийшов святий недільний день<br /> Усякий спочиває,<br /> Вона ж на клаптику стерень<br /> Худібки доглядає.<br /> Роби й роби. Затерпла спина,<br /> І вже не чую рук.<br /> О боже мій! Чи я спочину<br /> Від тих незмірних мук?<br /> Пожди, зима настане…<br /> Прийшла зима. На темнім ложі<br /> Простує всякий члени,<br /> Лишень вона одна не може<br /> Спочить від веретена.<br /> Роби й роби. Затерпла спина,<br /> І вже не чую рук.<br /> О Боже мій! Чи я спочину<br /> Від тих незмірних мук?<br /> Як ляжеш в темнім гробі…<br /> Почила мати. Тихо згас<br /> Огонь, що грів всю хату.<br /> А діти плачуть: хто про нас,<br /> Сиріток, буде дбати?