Я лицар і поет, не схожий на ханигу.<br />
Я не служу чужому королю.<br />
У відблиску меча читаю древню книгу<br />
і даму серця здалеку люблю.

І хоч у мене приятелі щирі,<br />
але я знаю, що таке любов,<br />
і не хвалюся друзям у трактирі,<br />
як я заліз до неї у альков!

А наш король, а ми його васали,<br />
а чорт візьми, я теж його васал.<br />
Усі йому вже оди написали,<br />
лиш я йому ще оди не писав.

І хоч живу я з королем не в мирі,<br />
бо не люблю присвячувати од,<br />
я друзям не підморгую в трактирі —<br />
мовляв, який король наш ідіот!

Мене куплять і спродувать не раджу,<br />
моя душа не ходить на базар.<br />
А не клянусь, тому що я не зраджу,<br />
і вже не раз це в битвах доказав.

І хоч на світі сторони чотири,<br />
я тут живу, бо я цей край люблю.<br />
І не боюсь донощика в трактирі,<br />
бо все кажу у вічі королю!