Майова ніч...
Майова ніч...
Майова ніч... Як в синім морі,<br /> в блакитній сутіні земля.<br /> Палає місяць. Сяють зорі.<br /> Лунає пісня солов'я.<br /> Неначе білими снігами,<br /> стоять обсипані сади.<br /> Висять тумани над лугами<br /> і верб завішують ряди.<br /> Пасуться коні. Блиск червоний<br /> ясної ватри їх облив.<br /> Хлоп'я очей не зводить з коней,<br /> хоч сон його вже обхопив.<br /> На варті він... Вовки, цигани<br /> в уяві привидом встають,<br /> ведуть розбійників тумани,<br /> страховищ з відьмами ведуть.<br /> Він не здригне, хоч б'ється серце,<br /> як в клітці бідне пташеня...<br /> Він ще побореться на герці<br /> і скрутить шию за коня.<br /> "Не дам! — кричить хлоп'я.— Нікому!"<br /> І прокидається в ту мить.<br /> Назустріч сонцю золотому<br /> усмішка радісна летить.