Мадонна
Мадонна
Не безліччю картин уславлених майстрів<br /> Я завжди скрасити хотів свої кімнати,<br /> Щоб гості їх могли побожно оглядати,<br /> Здаля вслухаючись у вироки знавців.
У простім закутку, серед німих трудів,<br /> Одну картину я хотів би споглядати,<br /> Одну: щоб з полотна, як з неземних країв,<br /> Спаситель кроткий наш і непорочна мати
Вона з величністю, він з розумом в очах —<br /> Дивились лагідно, у приязних огнях,<br /> Самі, без ангелів, під пальмою Сіона.
Збулось бажання це в житті моїм. Творець<br /> Тебе мені послав, тебе, моя Мадонна,<br /> Краси небесної божественний взірець.