Тінь чорна стрімко падає униз —<br />
то білий голуб так злітає вгору.<br />
Проспект пташиний, сонячний карниз<br />
вінчає строгі лінії собору.

Строкаті ритми вулиць і юрби,<br />
дахів похилих старовинні плечі.<br />
Над містом розмовляють голуби.<br />
Про що, не знаю. Про цікаві речі.

Про той собор. Про людство. Про війну.<br />
Про білий світ, про небо з далиною.<br />
А може, він голубці каже: — Ну,<br />
як я літав, ти скучила за мною?..