Микола Гумільов<br />
Любов

Перекладач: Є.Маланюк<br />
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Вона вже не раз випливала<br />
Із бруду міського каналу,<br />
Де гостро і тонко тремтів<br />
Відбиток ліхтарів.

І в тихім гаю безсило<br />
В петлі на вербі висіла,<br />
В петлі — вона, Дездемона,<br />
Пробачена й смертно-сонна.

І десь, в спорожнілім домі,<br />
На кров'ю залитій соломі,<br />
Цікаві знаходили люди<br />
Її прострелені груди.

Та невже ж через сі ось помилки,<br />
Через руки, на котрих кров,<br />
Бідних серцем, слабких і тільки, —<br />
Ми зрадим її, любов.