Люблю травневий світлий час... (Сирвента)
Люблю травневий світлий час... (Сирвента)
Сирвента
Люблю травневий світлий час<br /> І ніжні квіти весняні,<br /> Люблю, коли чарують нас<br /> Пташині радісні пісні,<br /> І тішусь я красою<br /> Рясних наметів і шатрів,<br /> Розкиданих серед лугів,<br /> Де гасла ждуть до бою<br /> Ряди уславлених полків,<br /> І вершників, і скакунів.
Люблю я бачить, як погнав<br /> Юрбу озброєний загін,<br /> Як мчать отари серед трав,<br /> А військо лине навздогін,<br /> І видно над рікою,<br /> Як замок між гірських горбів<br /> Обложений з-усіх боків,<br /> І темною габою<br /> Шереги мерехтять бійців,<br /> Що виглядають між ровів.
До серця рицар той мені,<br /> Що, першим кинувшись у бій,<br /> Летить безстрашно на коні,<br /> Запалює загін весь свій<br /> Відвагою п'янкою.<br /> Ось бій шалений закипів,<br /> І мчить боєць серед полів,<br /> Рискує головою,-<br /> Складу тому свій кращий спів,<br /> Хто йде вперед на ворогів!
Тріщать шоломи і щити<br /> Від палиць і мечів дзвінких.<br /> Рідіють воїнів ряди,<br /> Не стримать коней бойових<br /> Уздечкою тугою.<br /> Хто честь свою не поганьбив,<br /> Той сповнений під час боїв<br /> Турботою одною —<br /> Щоб якнайбільш стинать голів.<br /> Хоробрих надихає гнів!
Це дороге життя мені,<br /> І не люблю я пить і спать.<br /> Люблю гук сурем на війні<br /> І ржання коней пізнавать<br /> З атакою новою;<br /> Мене сп'яняє блиск мечів,<br /> Як вороги із-за скарбів<br /> Воюють між собою,<br /> Приємно бачить між мерців<br /> Шмати подертих прапорів.<br /> Барони! Жить війною<br /> Нам краще, ніж на схилі днів<br /> Закладом селищ і ланів.
Мій Папіоль, з тобою<br /> Я передам без зайвих слів,<br /> Щоб Так-і-ні у бій нас вів.