ПО ЗІРКИ
Славко часто чув, як дідусь казав:
— О, знову зірка впала...
І завжди він те промовляв так буденно й спокійно, наче не зірка з неба падала, а звичайне яблуко в саду.
— Куди ж вона впала, діду? — не раз розпитував.— Де її шукати?
— А хто її знає,— роздумливо відповідав дідусь.— Кудись та впала... Може, згоріла й до землі не долетіла.
— А з чого ж вона? — охоплювала Славка цікавість, а...