Ну ось і зустрілися… Не впізнаєш мене, друже?
Здається, сьогодні ніхто поміж нас не стоїть…
Не відвертайся, я ж бо тобі не байдужа,
Добрий господарю темних людських підворіть.
У місті вечірнім граємося з голубами,
Над нами нависла прадавня мурована флеш,
У пізню годину, коли зачиняються брами,
Шляхом таємним мене ти додому ведеш.
Давай поговоримо. Ти пам’ятаєш...