Йти назустріч бурям і зливам,<br />
Буть одній — як велика рать,<br />
Жить в нещасті життям щасливим,<br />
Муку творчістю перемагать,—

Хвора дівчина, бідна Леся!<br />
Де ще хворі такі були,<br />
Щоб літали в таке піднебесся,<br />
Що його не сягнуть і орли!

Справді дівчина, справді хвора,—<br />
А душа — немов океан,<br />
Де сувора душа командора<br />
І привабливий Дон-Жуан,

Де в віки і в простори мандри,<br />
Де Вкраїна — Еллада і Рим,<br />
Де пророча журба Кассандри<br />
Як високий гриміла грім,

Де слова обертались у крицю,<br />
В кров живу — друкований знак,<br />
Де підносив з мечем правицю<br />
Вождь рабів — безстрашний Спартак.

Ти себе Українкою звала,—<br />
І чи краще знайду ім'я<br />
Тій, що радістю в муках сіяла,<br />
Як отчизна — твоя і моя!

1946