ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ, ти просто вибирав у приписі нічному, щоб, кришталевий крик зібгавши на солому, означити хрустке як істина: здалось.
означив… а вода тулилась до води і гудила не тих, кого шукали тричі. на білому лиці ховалося обличчя – подалі від біди, подалі від біди