Крізь музичних вогнів колихання,<br />
Крізь незвично розгойданий гомін<br />
Я угадую давнього спомин<br />
I провістя нового кохання.

Моє серце й душа в надпориві —<br />
Наче око гіганта подвійне,<br />
Де бринять, ніби мево сновійне,<br />
Всіх пісень переливи тремтливі.

О, якої ще кращої смерті?<br />
Одступи од коханців, тривого!<br />
Дайте, релі, старого й нового —<br />
Любо вмерти в такій круговерті!