Краса
Краса
Мій друже! Я Красу люблю,<br /> І з кожної хвилини<br /> Собі ілюзію роблю,<br /> Бо в тій хвилинності ловлю<br /> Я щастя одробини.
Що є життя? Коротка мить.<br /> Яке його надбання?<br /> Красою душу напоїть<br /> І, не вагаючись, прожить<br /> Хвилину раювання.
Краса! На світі цім Краса —<br /> Натхненна чарівниця,<br /> Що відкриває небеса,<br /> Вершить найбільші чудеса,<br /> Мов казкова цариця.
Її я славлю, і хвалю,<br /> І кожну їй хвилину<br /> Готов оддати без жалю.<br /> Мій друже, я Красу люблю…<br /> Як рідну Україну!
1912