Зуби вже випали. Кволість.<br />
Роги у звивах років.<br />
Лютий пастух її в полі<br />
Костуром боляче бив.

Втомливо серцю від шуму.<br />
Чути й мишву їй здаля...<br />
Думає болісну думу<br />
Про білоноге теля.

В матері горе велике,<br />
Радість минула, як мить,<br />
Вже на кілку, де осика,<br />
Шкура його лопотить.

Синову долю пізнати<br />
Прийдеться скоро і їй,<br />
З'явиться скупник пикатий<br />
І поведе на забій.

Будуть недовгими муки,<br />
Звалиться важко вона.<br />
Сниться їй поле, і луки,<br />
Й перша трава запашна.