* * *
Колись несподівано в залі концертнім
Я Брамса почую — печаллю зійду.
Згадається спілка мені шестисердна,
Гуляння, купання і клумби в саду.
Художниці посмішка і крутолобість,
Та посмішка, де не ховається зло,
Ляклива, й велика, і світла, як глобус,
Художниці посмішка, стан і чоло.
Я Брамса почую — душа просвітлиться,
Згадаю купівлю припасів і круп,<...