Колись ми з дівчиною двоє кохалась,<br />
Одначе поводились завжди гаразд;<br />
Не раз "в чоловіка та жінку" ми грались, –<br />
Ні сварки у нас не було, ні образ.<br />
Ми з нею удвох жартували, втішались,<br />
Та все цілувались собі, милувались.<br />
Пустуючи так, немов діточок двоє,<br />
"Ховатись" ми здумали в лісі та в полі, –<br />
І так заховалися мудро обоє,<br />
Що потім уже й не знайшлася ніколи.