***

Клен ти мій безлистий, клен обледенілий,<br />
Що стоїш зігнувшись в заметілі білій?

Може, щось побачив досі невідоме?<br />
Й ніби погуляти вийшов ти із дому.

І, мов сторож п'яний, став біля дороги,<br />
У снігу втопився, приморозив ногу.

Ах, щокрок і в мене також спотикання,<br />
Не дійду додому з дружнього гуляння.

Там сосну побачив, там вербу примітив<br />
І співав їм пісню під пургу про літо.

Сам собі здавався я таким же кленом,<br />
Тільки не безлистим, а щосил зеленим.

Й одурівши сп'яну, я під хуртовину<br />
Обіймав берізку, як чужу дружину.

***

Сергій Єсенін<br />
Клене мій безлистий, клене скрижанілий...

Перекладач: В.Юхимович<br />
Джерело: З книги: Чорна О.В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 8 клас.— Харків: Торсінг, 2003.

Клене мій безлистий, клене скрижанілий,<br />
Чом ти похилився в заметілі білій?<br />
Може, що угледів? Щось почув здаля ти?<br />
За село неначе вийшов погуляти.<br />
І, як сторож п'яний, вибрів на дорогу<br />
Та й загруз в заметі, приморозив ногу.<br />
Ой і сам хилюсь я нині не з утоми, —<br />
З дружньої гулянки не дійду додому.<br />
Там вербу помітив, там зустрів ялину,<br />
Наспівав про літо їм під хуртовину.<br />
Сам собі здавався я таким же кленом,<br />
Тільки не безлистим, а, як рунь, зеленим.<br />
І, сп'янівши зовсім, я під хуртовину<br />
Обіймав берізку, як чужу дружину.