Хотів би я в слово єдине<br />
Вмістити всю душу смутну.<br />
Віддать його вільному вітру —<br />
Нехай би одніс вдалину.

Нехай би печаль в отім слові<br />
До тебе моя попливла,<br />
Щоб ти її кожну хвилину<br />
Почути, кохана, могла.

І навіть, коли серед ночі,<br />
Заплющиш ти очі ясні,<br />
І тут щоб знайшло моє слово<br />
Тебе у найглибшому сні.