Хочу я троянди, що цвіте в саду...
Скільки я для неї дивних слів знайду! Хочу я купави. Їй я розкажу,
Чом я над сагою цілу ніч ходжу. А фіалці тихій в сутіні лісів
Вже давно мережку із пісень я сплів. І волошкам синім в полі, серед трав,
Я казки чудесні і легенди склав. Тільки ти, билинко, вечора смутніш,
На холодній скелі в самоті стоїш. Але ти для мене сонце і тепло
І пісень з казками вічне джерело.