Неначе й далеко Дніпра береги,
Ген-ген за степами, горами, полями,-
Неначе й далеко Дніпра береги,
Та швидко майнули узгір'я під нами,
Вершин моїх рідних сліпучі сніги.
Над степом старим, над новими садами
Лечу я,— і сяє земля навкруги.
Неначе й далеко Дніпра береги...
Та ось уже світяться хвилі Дніпрові
Рожевим світінням ясної пори;
Я бачу Дніпро ...