"Я люблю гречану кашу,<br />
Рисову, пшоняну,<br />
Ще якусь — аби не нашу,<br />
Їсти цю не стану".

І сказала гарбузова,<br />
Солоденька каша:<br />
"Ну, тоді бувай здорова,<br />
Вередо Наташо".

Покрутилась по світлиці,<br />
Стала під віконце<br />
Гарбузова каша в мисці,<br />
Золота, як сонце.

Потім — скік до перелазу.<br />
Вслід кричить Наташа:<br />
"Почекай-но, з'їм відразу,<br />
Ти ж уже не наша!"