Над Карпатським плаєм
Місяць срібноликий
Зачепився рогом
За вершок осики. Розлилось довкола
Акварельне плесо
Й світ підперезало
Білим перевеслом. Мовби наречена,
Під промінням чистим
Задзвеніла осінь
Пожовтілим листям. А над тихим звором
На траву присіла
Пізнім подорожнім
Ладканка весільна.