Сьогодні тобі в дорозі<br />
зустрілася безіменна полонина,<br />
стан в тумані:<br />
вчуваються колокільця і пахне димом.

Ти на мить зупиняєшся,<br />
заплющуєш очі, затуляєш вуха, не дихаєш і…

Залишається тільки туман —<br />
та полонина звикла бути химерою.

І тому,<br />
коли обминаєш покинутий васаг,<br />
якого ніколи ніхто не зрушив з місця,<br />
ти миттю заповнюєш його<br />
всілякими комедіантами і різним набродом<br />
(з обов'язковими до того ж лівим<br />
та правим крилом), —<br />
і віз котиться вниз;

а коли обминаєш роздерту ведмедем корову,<br />
розумієш: на рідну полонинку<br />
ти майже прийшов.