Юдита
Юдита
Звисає з ложа кровію червоне<br /> Плече жорстокосердого тирана,<br /> Що вся його могута окаянна<br /> Не подолала мурів оборони.
Недвижну ткань багряної запони<br /> Рука рвонула, мстою полум'яна,-<br /> I глибина шатра являє тьмяна<br /> Жахливий тулуб, що на лід холоне,
Дебела броня, чаші і напої,<br /> Стіл перекинутий. I спить сторожа,<br /> Що, ненадійна, ще біди не знає.
На мурі — дівчина невинна, гожа,<br /> Народом славлена. Не криця зброї —<br /> В руці у неї голова палає.