Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво!<br />
Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву,<br />
До грудей своєї неньки припадаєш мляво.<br />
Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао!

Каже мати:— Мій коханий, радосте єдина!<br />
Рученятами голубиш ти мої коліна.<br />
Я побачу ще, як з тебе виросте людина,<br />
Як батьків недоля рабська зміниться для сина!

Зірка в тебе інша! Людське ти здобудеш право!<br />
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!

Вірю я, що інша доля богом тобі дана,-<br />
Будь одважний, працьовитий, уникай обману,<br />
Щоб не плакала за тебе матінка кохана.<br />
Зрозумій, що ти не маєш над собою пана!

Не лякайсь! Тобі я правду мовлю величаво.<br />
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!

Путь твоя лягає, любий, вільна та широка,<br />
І тебе не подолає панська лють жорстока.<br />
Хай посліпнуть очі ката, злого кровосмока!<br />
Бог спасе тебе від горя, від лихого ока.

Чи тобі приємно слухать, що кажу ласкаво?<br />
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!

Поруч з сином можновладця сядеш ти у школі,-<br />
Доклади ж, прошу я, синку, всіх зусиль та волі,<br />
Щоб від панського нащадка не відстав поволі,<br />
Щоб довів, що син селянський — кращий в їхнім колі.

Ти братів своїх врятуєш, змучених криваво!<br />
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!

Урядовці нас мордують, нами володіють,<br />
Нас ні слухать, ні балакать з нами не воліють:<br />
Женучи на працю, лають, люто скаженіють,<br />
Та вони тебе, мій синку, лаять не посміють!

Годі зносити образи! Де ти, наша славо?<br />
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!

Мій маленький соловейку, мій трояндний цвіту!<br />
Пильно слухай колискову пісню сумовиту,<br />
Скоро вже діждусь на неї я твого одвіту,-<br />
Ти прокинешся, пізнаєш гіркість цього світу.

Ти пізнаєш, як дурити може світ лукаво!<br />
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!

1864

Перекладач: Микола Бажан