Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне...
Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне...
* * *
Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне;<br /> В йому і любов, і журба, і надія;<br /> Воно як зітхання бринить весняне:<br /> Марія,
Як запах фіалки в осінній імлі,<br /> Як пісня дівоча в снігах і завії,<br /> Зорею сіяє над смутком землі:<br /> Марія.
Нехай я у серці святе погашу,<br /> Нехай упаду в беззмістовній борні я,—<br /> Та слово останнє, що я напишу:<br /> Марія.
1911—1918