Хто знав його — ніколи не забуде<br />
Очей його людської теплоти;<br />
Він рицар був високої мети,<br />
Він ворог був лукавства і облуди.

Він мови білоруської гранив<br />
Ясний алмаз любовно і дбайливо,<br />
Братам-народам ноявивши диво<br />
Так, як Шевченко наш колись явив.

Він нас учив найглибше поважати<br />
Святиню роботящої руки,—<br />
І увійшов наш Янка у віки,<br />
Як образ Білорусії крилатий.

28 січня 1947 р., Москва