Яблуня
Яблуня
<blockquote> Юрію Якутовичу</blockquote>
Щаслива яблуня! Надовкруги<br /> Ті яблука, мов золоті собори,-<br /> Живло добра, яке ніхто не зборе,<br /> Шаленство материнської снаги.
Але від непомірної ваги<br /> Галуззя рветься, падають підпори;<br /> І вибуха вона, мов серце хворе,<br /> Скидаючи плоди, мов ланцюги.
Як мати і робітниця стражденна,<br /> Вона кладе поламані рамена<br /> На землю і без слова помира...
Якби дерева й нас також навчили<br /> Ламаться лиш від безуму добра,<br /> Від щедрості, що понад людські сили!.