Я зник у вічних муках
Я зник у вічних муках
Михаїл Емінеску<br /> Я зник у вічних муках
Перекладач: А.М'ястківський<br /> Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
Я зник у вічних муках нікчемності моєї,<br /> Як той листок у хвилях, як блискавка між хмар...<br /> Аби дали притулок під вічною землею,<br /> Я зорям поклонявся, моливсь на сонця жар.<br /> Ніякої не видно в житті моїм принади.<br /> Іду, як тихий шелест, як вигук, як іскрина,<br /> Як по щоці жіночій невтримана сльозина,<br /> Мій розум не для того, щоб вічність розказати.
Та що поет у світі і що його тривога?<br /> Це голос у пустелі, розпачливі слова...<br /> Нікому не відомий вершить свою дорогу,<br /> Без імені і слави пісні свої співа...<br /> Він — крапелина в морі, а може, він — той вітер,<br /> Що хоче похитнути страшний залізний вік,<br /> Та краще не з'являтись йому на цьому світі,<br /> І смерть йому єдиний та найвірніший лік.