Я пригорнусь до тебе
Серцем і небесами,
Плечима пагорбів рідних
І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе
Мислею і землею,
Темнотами чорнозему
І туманами глею. Я пригорнусь до тебе
Піснею і яворами,
Золотими крильми пшениці,
Тінявими ярами. Я пригорнусь до тебе
Подихом лісу і полем,
Клекотом Дніпрельстану,
Тарасовим ореолом. Я пригорнусь до тебе
Срібними віями хвої,
Невмирущими голосами
України нової. Я пригорнусь до тебе
Світлом і далечиною
Багряних зірниць, що вічно
Світитимуть наді мною. В моєму тілі почуєш
Гомін смереки, і рути,
І того, що ніколи тліном
Не було і не може бути.