* * *

Я молодий і чистий,<br />
Як вічність, молодий.<br />
Дорога колосиста<br />
Звивається, мов змій.

Верби зелена гілка,<br />
Як пальмове гілля.<br />
Співає перепілка,<br />
Пручається земля.

В селі моєму топлять:<br />
Ясні дими стоять,<br />
І пахощі картоплі<br />
Дітвору веселять.

І дівчина, як парус,<br />
Махнула рукавом...<br />
Нема моєї пари<br />
В селі і за селом!

Вона за морем синім,<br />
За бором за старим,<br />
Вона зрідні пустиням<br />
Та бурям степовим.

28 липня 1922 р.