Я — квітка осіння
Я — квітка осіння
Я — квітка осіння… Дощі мене мочать,
рве вітер мої пелюстки…<br /> І сонце на мене світити не хоче,<br /> тумани пливуть од ріки.
Була я колись і пахуча, й хороша…<br /> Та все це як сік у маю.<br /> І ранками сипле холодна пороша<br /> на бідну голівку мою.
Пороша розтане, як сонце прогляне<br /> із хмар, як надія, на мить<br /> і зникне… І знов напливають тумани,<br /> і знову дощить і дощить…
Без тебе я в'яну, згубив я свій спокій,<br /> але все надіюсь і жду,<br /> мов квітка осіння по бурі жорстокій<br /> в потоптаннім щастя саду.