І знову переслідує мотив…
І знову переслідує мотив…
І знову переслідує мотив…<br /> Одне говориш, думаєш про інше,<br /> Якщо в житті суцільний негатив,<br /> То значить час для виняткових рішень.
Але жаринка душу пропекла:<br /> Покинула? Та як же ти могла<br /> Втонути в побутовім закуліссі,<br /> І не почути тоскний поклик пісні?
Застигло все. Лиш гойдалка скрипить,<br /> Скувало, замело, заморозило,<br /> З усіх борінь – лише срібляста нить,<br /> Що котиться до рук із небосхилу.
І ніжність, котра душу пропече<br /> Ще невідомим щастям і плачем.<br /> Стоїш посередині бурелому…<br /> Здається так вертаються додому,
Здається так знаходять головне –<br /> Улучить, зачекає, омине?<br /> Лиш острах болю. І чекання дива.<br /> Єдина мить, все інше неважливо.<br /> Наталя Дзюбенко-Мейс