І зап’ястя твої тонкі.<br />
І долоні твої рожеві.<br />
Та між нами – проваллям роки,<br />
І тумани понад межею.

І обличчя твоє ясне.<br />
І волосся твоє русяве.<br />
Та ніхто вже не наздожене<br />
Серед темряви біле сяйво.

І солодкі краплі жаги<br />
На пругкому пуп’янку лона.<br />
Та зникають з очей береги,<br />
І в озерах вода червона.

І везуть – щоб помститись тобі –<br />
Голодранці в одежах убогих<br />
На селянській рипучій гарбі<br />
Молодого убитого бога.