і в зашморгу до тебе долечу<br />
перетин звуків зрине на прицілі<br />
про білі вежі я в дитинстві чув<br />
а котрі з них залишилися цілі

я знаю ти ніколи не була<br />
царівною на пальцях чингісхана<br />
накриє захід сура бездиханна<br />
а ти для тої сури замала

переласкавши грона мужиків<br />
і первородних царенят зронивши<br />
почуєш як за гоном дише кір<br />
жагучим настом покриває ніші

перелиставши очі цуценят<br />
побачиш мій усміхненний відбиток<br />
є виток душу — вирізати сад<br />
з покірних як легенда голих ниток

є бестіарій чистого дощу<br />
на зламі часу збитого докупи<br />
я чув тебе як голос воду чув<br />
не зустрічай мої роздуті трупи