І в зашморгу до тебе долечу...
І в зашморгу до тебе долечу...
і в зашморгу до тебе долечу<br /> перетин звуків зрине на прицілі<br /> про білі вежі я в дитинстві чув<br /> а котрі з них залишилися цілі
я знаю ти ніколи не була<br /> царівною на пальцях чингісхана<br /> накриє захід сура бездиханна<br /> а ти для тої сури замала
переласкавши грона мужиків<br /> і первородних царенят зронивши<br /> почуєш як за гоном дише кір<br /> жагучим настом покриває ніші
перелиставши очі цуценят<br /> побачиш мій усміхненний відбиток<br /> є виток душу — вирізати сад<br /> з покірних як легенда голих ниток
є бестіарій чистого дощу<br /> на зламі часу збитого докупи<br /> я чув тебе як голос воду чув<br /> не зустрічай мої роздуті трупи