Палахкотить гроза понад Дунаєм.<br />
Скипають води. І чорніє мла.<br />
З'єдналось пекло з громовистим раєм.<br />
Хвала Іллі, що гримотить, хвала!

Земля хитнулась. Зойкнула. Зникає<br />
У спалахах мигавиць. І пішла<br />
Луна Балканами в степи безкраї<br />
Й спинилася у вигині крила

Лелеки над Дніпром... Така потуга<br />
Мільярдів вольт, де грозова напруга<br />
Зневажить враз і відстані і час.

А над Дунаєм, де клекоче злива,<br />
Враз смуга світла сонячна пролилась.<br />
О протиріччя, що вражають нас!<br />
Вішеград