Вірив я раніш: цілунки,<br />
Що беру й даю жінкам,-<br />
Це правічності дарунки,<br />
Прислані судьбою нам.

Так серйозно я кохався,<br />
Так поважно цілував,<br />
Наче був зобов'язався<br />
До вико?нання цих справ.

Що тепер цілунок вартий,<br />
Як і дещо інше теж?<br />
Легковажно, наче жарти,<br />
Ти береш його й даєш.

1833