***

Голубінь розливається знов,<br />
Забуваються батьківські далі.<br />
Вперше я заспівав про любов,<br />
Вперше я не бажаю скандалить.

Був я весь, як занедбаний сад.<br />
Лиш вино б, та жінки, та гуляння.<br />
Так і жив, не дивившись назад,<br />
Розпиляючи молодість ранню.

Лиш би поруч сидіти мені<br />
І в бездоння очей заглядати,<br />
Щоб мої заперечивши дні,<br />
До другого піти не змогла ти.

Рівний поступ, берізковий стан.<br />
Знала б, знала ти серцем суворим,<br />
Як уміє любить хуліган<br />
Й відчувати дитинно покору.

Я навіки б забув кабаки<br />
І про вірші б не згадував навіть,<br />
Тільки б тихо торкатись руки.<br />
І волосся, що золотом манять.

Я з тобою б край світу пішов<br />
Хоч в свої, хоч в незвідані далі...<br />
Вперше я заспівав про любов,<br />
Вперше я не бажаю скандалить.