Голубінь розливається знов...
Голубінь розливається знов...
***
Голубінь розливається знов,<br /> Забуваються батьківські далі.<br /> Вперше я заспівав про любов,<br /> Вперше я не бажаю скандалить.
Був я весь, як занедбаний сад.<br /> Лиш вино б, та жінки, та гуляння.<br /> Так і жив, не дивившись назад,<br /> Розпиляючи молодість ранню.
Лиш би поруч сидіти мені<br /> І в бездоння очей заглядати,<br /> Щоб мої заперечивши дні,<br /> До другого піти не змогла ти.
Рівний поступ, берізковий стан.<br /> Знала б, знала ти серцем суворим,<br /> Як уміє любить хуліган<br /> Й відчувати дитинно покору.
Я навіки б забув кабаки<br /> І про вірші б не згадував навіть,<br /> Тільки б тихо торкатись руки.<br /> І волосся, що золотом манять.
Я з тобою б край світу пішов<br /> Хоч в свої, хоч в незвідані далі...<br /> Вперше я заспівав про любов,<br /> Вперше я не бажаю скандалить.