В зеленолисті в плямах золотих,<br />
В зеленолисті тьмянім, непрозорім,<br />
Де пелюстки, цілунок в сні затих,<br />
Живим і мовби вишивки узором

Розірваним, та очі між дерев –<br />
То фавн квітки відкушує лукаво<br />
І барвить губи не вино старе –<br />
Шалений вибух сміху над гілками.

Коли втікає білкою, вгорі<br />
Тремтять листки усі від його сміху,<br />
Й налякані цілунком снігурі,<br />
Хоч ліс дає притулок їм і втіху.

Переклад В. Бойка