Голос Дніпра
Голос Дніпра
Це теж – Дніпро.<br /> У склянці чаю<br /> Його розхитує рука.<br /> Це теж – Дніпро.<br /> Без крику чайок<br /> У форму втілена ріка...<br /> ... Ну як же так?<br /> Я ж добре знаю,<br /> Що ти ось поряд хлюпотиш?<br /> А я до тебе – не встигаю,<br /> Беру тебе по склянці лиш.<br /> А що та склянка?<br /> Навіть спраги<br /> Вона не здатна загасить?<br /> А ти ж мені потрібен справжнім<br /> Рікою,<br /> Морем, що бурлить,<br /> Що хвилі хлюпає на берег,<br /> Що глибиною аж ляка,<br /> Де на піску, мов на папері,<br /> Кладе слова вітрів рука.<br /> Мені потрібен ти не всує<br /> Таким – однісіньким, одним,–<br /> Де у щоденні так сумує<br /> Душа за голосом твоїм,<br /> Вона сумує і не знає,<br /> Ізвідки та печаль гірка.<br /> ... У кожнім серці протікає<br /> Своя озвучена ріка.