1
Як гордий соняшник, самого сонця син,
Лише до нього вид обертає квітущий,
Так ти, обернений до майбуття годин,
Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін
I знаєш: вічний ти, а все скороминуще.
Ти в простім одязі. Не пурпур, не єдваб
Тіл зделікачених, знесилених оздоби,-
Ні: блуза, що одна привабити могла б
Свободу-дiвчину, кому король і раб-
Два різ...