Шість літ щодня надіятись і ждати,<br />
Шість літ в огні горіть і не згорать,<br />
Удари стріл з руки коханої приймати<br />
І все прощать!..

Свій біль тяжкий я переміг любов’ю,<br />
Для неї всі образи переміг,<br />
І виспівав тебе, омивши серце кров’ю,<br />
Потоком сліз.

Зорій же ти, мій образе пречистий!<br />
В тобі я власну мрію покохав…<br />
Благословен той час великий, урочистий,<br />
Як ти повстав!

І ось тепер всім страдникам нещасним<br />
В своїх піснях я образ той несу:<br />
Відбити в душах їх сіянням чистим, ясним<br />
Його красу.

1910