Фіалка
Фіалка
Фіалка на лужку росла,<br /> Незнана і проста була,<br /> Цвіла собі фіалка.<br /> Пастушка мимо йшла з ліска,<br /> Була легенька і струнка.<br /> Он як, он як,<br /> Співала на лужку.
"Якби мені хоч на часок<br /> Стать кращою серед квіток,—<br /> Так марила фіалка,—<br /> Тоді зірве мене вона,<br /> Притисне к серцю, чарівна,<br /> Хоч на часок,<br /> Хоч би на мить яку!"
Та, леле, дівчина іде,<br /> Не бачить, що вона росте.<br /> Розтоптана фіалка.<br /> Вона смерть радо прийняла.<br /> "Нехай я вмру, та смерть прийшла<br /> Край ніг, край ніг,<br /> Край ніг твоїх".