Він – паша і пастух. А ми – навкруг,<br />
порядні, зняв, отож, реміння з шиї,<br />
і ту крамолу, що спочатку – дух,<br />
знов дарував.

І кожен розуміє.

Ми п'єм вино – то крівця не його!<br />
Ми хліб їмо, бо не його то тіло!<br />
На це нам досить розуму свого.<br />
І нам хоч це принаймні зрозуміло.

Чи сам пасись, чи з братом поділись,<br />
а душу мусиш відшкребти від лепу,<br />
бо він відторгне – не підніме ввись<br />
хмільну дурепу до святого склепу.