Шукає чуда в звуках, у світлі,<br />
В старому гаю, на квітчастій болоні.<br />
Мріє з'єднати небо і землю,<br />
Як дві ласкаві долоні.

Іноді багне голубити світ,<br />
Як голівку малого хлопчика,<br />
Радіє на мох боліт,<br />
На ряди придорожніх стовпчиків.

А часом не вірить і в добрість літа,<br />
Тремтить від холодного слова,<br />
І шукає змії укритої<br />
В вінках зірниць вечорових.

І в кінці, як на осінь осельня,<br />
Завивається в листя, що в'яне,<br />
І мріє про інші оселі<br />
І про радощі невгасанні.

1934<br />
(Із збірки "Медобір")