Дощ на світанку стих,

але за мить

вія перейшов у вариво огненне.<br />
Сполохано ти горнешся до мене,<br />
а я тебе не можу захистить…

Усе – як у пророцтві. Все. Однак<br />
здалось мені, що це було вже.

Наче

я чув цей грім, я це шаленство бачив,<br />
я стан цей знаю:

це не крах, а знак.

Хто грає світом? На яких правах?<br />
Чому не скажеш?1

Та невже нам, темним,

очистившись і полум'ям пекельним,<br />
воскреснути з олжею на устах?!